>> А коли хтось питає у середу чи я зможу зустрітися у наступний понеділок, то я вже стресую. Бо це ж так далеко від поточного моменту і мільйон усього може відбутися.
Нагадало, як мій колега, коли я його питаю, чи йому окей, якщо я візьму вихідний через пару тижнів, завжди відповідає, що це дуже далеко і він ще нічого не знає :) А я навпаки, люблю вбити в календар якісь справи дуже заздалегідь. Таким чином ніби роблю тихіше тривогу за майбутнє. Ось моє майбутнє, в календарі.
З війною горизонт планування значно скоротився. І 'вбивання' в календар якихось справ заздалегідь сприймається як щось з мирного життя. І неодмінно супроводжується думкою про те, що заплановане може не збутись з... Багатьох причин. Тому зараз я теж планую на тиждень, не більше.
Дякую тобі за лист. Бажаю, щоб потрібні люди знайшлись найшвидше і стали для вас з І. розрадою та знахідкою.
Щодо планування, то це у мене не тільки з війною, але і з хворобами малого пов'язане. Словом, купа факторів тепер. Намагаюсь писати теж на тиждень якісь справи у паперовому блокноті, який мені подарували минулого року, бо так я цього не робила б)) І вчуся бути спокійною, коли плани змінюються. Виходить поки поганенько, але процес триває.
>> А коли хтось питає у середу чи я зможу зустрітися у наступний понеділок, то я вже стресую. Бо це ж так далеко від поточного моменту і мільйон усього може відбутися.
Нагадало, як мій колега, коли я його питаю, чи йому окей, якщо я візьму вихідний через пару тижнів, завжди відповідає, що це дуже далеко і він ще нічого не знає :) А я навпаки, люблю вбити в календар якісь справи дуже заздалегідь. Таким чином ніби роблю тихіше тривогу за майбутнє. Ось моє майбутнє, в календарі.
З війною горизонт планування значно скоротився. І 'вбивання' в календар якихось справ заздалегідь сприймається як щось з мирного життя. І неодмінно супроводжується думкою про те, що заплановане може не збутись з... Багатьох причин. Тому зараз я теж планую на тиждень, не більше.
Дякую тобі за лист. Бажаю, щоб потрібні люди знайшлись найшвидше і стали для вас з І. розрадою та знахідкою.
Це я тобі дякую вкотре, Вікі!
Щодо планування, то це у мене не тільки з війною, але і з хворобами малого пов'язане. Словом, купа факторів тепер. Намагаюсь писати теж на тиждень якісь справи у паперовому блокноті, який мені подарували минулого року, бо так я цього не робила б)) І вчуся бути спокійною, коли плани змінюються. Виходить поки поганенько, але процес триває.