Вже липень добігає свого кінця, а в мене в нотатках на телефоні неопубліковані враження про червень. Тож збережу їх тут:
Вперше побували у Зєльоній Гурі. І. зʼїв полуничного морозива, погрався з песиком, отримав нового робота зі світу Super things, а я випила дешевої та смачної матчі, фотографувала місто і подобалася самій собі ті два дні.
Слухала новий альбом Sanah, танцювала щовечора, поки не знайшла для себе Chance Peña і ніби відкрила замкнені двері своєї душі.
Працювала у прекрасній квартирі Ксенії разом з нею та Мартою, говорила та їла багато шведських булочок і, звісно, далі пила матчу в своєму майже другому домі - кафе “Стокгольм”. В кавʼярні це оцінили і навіть дали мені картку знижок.
Запалювала свічку вечорами, яку подарувала мені Ксенія і нагадувала собі, що хюге це не тільки про осінь та зиму і що треба піти і купити свічок ще.
Наважилася на чек-ап своїх проблем зі здоровʼям, котрі накрили мене у квітні, і виявилося, що все не так критично і з цим можна жити, але і тут mindfulness потрібний більше, ніж таблетки. Вчуся цьому.
Медитувала час від часу і коли це робила, то справді відчувала спокій і краще засинала та спала. От би ще наснаги мені зробити це звичкою. Пробувала український додаток Тиша, непогано, але голос Adriene з Yoga With Adriene мене заспокоює більше.
Читала знову польською: Kameliowy Sklep Papierniczy. І планую продовжувати, бо ця книга ще недочитана.
Подивилася фільм “Love at first sight” на Нетфлікс і досі слухаю саундтреки звідти на повторі. Таке миле кіно і моє-моє у всіх деталях. І як же хочеться тепер у Лондон!
Замовила кілька речей від українських брендів, спершу вагалася через ціну, але коли отримала свою рожеву лляну сорочку та одягла, то відчуття було ніби завжди її носила і всі мої попередні сумніви розвіялися в мить. Також тепер у мене є ґердан, не очікувала, що куплю колись таку прикрасу, але цей побачила і одразу захотіла собі.
Зʼїздили з друзями вперше на відкритий аквапарк у Олаву (містечко біля Вроцлава) і там було так прекрасно, що навіть мені сподобалося, бо загалом такі місця не люблю.
Подумала, що це добре вести щоденник літа за місяцями, аби памʼятати маленькі дрібниці, які робили його приємним. Сподіваюсь поділитися таким списком і про наступні два.
затишні такі фото! <3