#101 Книги, які переклали українською
і які я хочу собі (або вже маю)
Я стояла на зупинці, чекала трамвай, в телефоні грала нетипова музика і, через те, що в тій музиці не було слів, раптово для себе почала думати про що хочу написати у січні. Так з*явилася ідея для цього поста.
Почну із книги, яку подарувала мені подруга А. на мій день народження ще у кінці вересня, а прочитала я її ось тільки зараз, на початку січня:
“Власне життя. Дев’ять письменниць починають усе спочатку” by Джоанна Біґґз від видавництва “Лабораторія.
Мені сподобаловся все чи майже все. Дуже відверта книга і місцями трохи наївна. Та я ловила себе на думці, що хотіла б мати таку подругу як Джоанна, а може у цій книзі просто багато моїх власних неозвучених та неоформлених у слова думок? Anyway, це було дуже класне читання! Безмежно рада, що почала свій рік із цієї книжки.
Як тільки дочитала цю книгу, то після неї одразу замовила собі:
“Власна кімната” by Вірджинія Вульф.
Давно люблю Вірджинію і раніше слідкувала за всіма українськими перекладами. Саме завдяки ним прочитала “Хвилі” та “Місіс Делловей”. Про “Власну кімнату” пішла гуглити після “Власного життя”, тож вже чекаю, коли ця книга приїде до мене у Вроцлав і я нарешті прочитаю цю таку відому лекцію письменниці.
“Копенгагенська трилогія” by Туве Дітлевсен
Колись під час пандемії я читала Туве електронно з телефону однією рукою, а іншою пхала візок тротуарами Львова. Зараз якби у мене було відчуття стабільності та своя бібліотека, то я б точно купила б ці три книги уже просто, щоб їх мати. А поки дуже хочу, щоб їх прочитали всі, кого я люблю.
“Вірджинія Вулф” by Александра Гарріс
Вчора випадково побачила, що вийшла ось ця біографія Вірджинії і, звісно, одразу захотілося мати собі. Щоправда, українське видання мені не дуже подобається. Можливо, варто буде задуматися над оригіналом.
Також після “Власне життя” хочу почитати щось Джордж Еліот. Знайшла українською ось цю: “Сайлес Марнер” by Джордж Еліот.
Колись купила цю книжку англійською, але з перших сторінок вона видалася занадто інтелектуальною та заплутаною, тож я її закинула. Нещодавно побачила, що український переклад зробила моя знайома і вийшов він у видавництві “Грушка”. Уже замовила цю книжку і теж чекаю, коли вона опиниться у Вроцлаві разом зі мною.
Взагалі у видавництва “Грушка” дуже багато цікавих та сміливих перекладів. Наприклад, я б ще хотіла почитати “Raving” by Маккензі Ворк, “Чистий колір” by Шейла Геті та “Крудо” by Олівії Ленг.
Оскільки я люблю Харукі Муракамі, то, звісно, в моїй уявній бібліотеці маю всі його книги. В реальності, здається, у мене було тільки два примірники: “Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі” та англійською “Killing Commendatore” (яку так і не дочитала, але все ще планую колись це зробити. Може коли воз*єднаюся зі своїм паперовим примірником?).
Правда така, що більшість книжок Муракамі я читала електронно. Тому, коли побачила, що вийшов переклад “Кафка на пляжі”, то просто хотіла її мати собі. Просто тримати її поруч, навіть не перечитуючи. Та чомусь ми з подругою вирішили поки не купувати і тому ця книга тут:
“Кафка на пляжі” by Харукі Муракамі
Найсумніше, що зараз її більше ніде нема у продажі, а сайт видавництва “КСД”. узагалі нічого не видає за цим пошуком. Ось чому ніколи не варто відкладати покупку улюблених книжок. Ніколи.
Писала тут, що свого часу не купила український переклад книги:
“Здохни, коханий” by Аріана Гарвіч
А виявилося, що її ще й дуже можна купити! Не знаю чи після фільму я б змогла це ще й прочитати. Але може хтось не бачив фільм, тож це можливість обрати: фільм чи книга. Чи те, і те?
Раз я почала складати свій книжковий вішліст, то пішла подивитися, що нового з*явилося у одному з моїх улюблених українських видавництв.
Так я побачила
“Подорож письменника” by Крістофер Воґлер
та
“Психологія для сценаристів: Створення конфлікту у вашому сценарії” by Вільям Індік.
Як завжди, все мені потрібно. Як завжди, усе хочу.
Тому продовжую мріяти і шукати роботу.
