#97 Що я любила у листопаді

Поки я приходжу до тями від шалених поворотів цього грудня (про це буде наступний лист) саме час нарешті подякувати листопаду за те, яким добрим він для мене був.

Серіали та фільми

Виявилося, що це дуже класно мати домашнє завдання із курсу по американському контенту - дивитися серіали та фільми. Так за листопад я подивилася більше, ніж за всі роки після повномасштабного вторгнення. Далі коротко про все переглянуте:

• серіал Gypsy (є на Netflix) - тут грає Наомі Воттс, яку я люблю відколи подивилася Малголленд драйв, тож мені було байдуже на рейтинги. Також не побачила, що після першого сезону це шоу відмініли, через це була розчарована у кінці, але тим не менш серіал мені дуже сподобався. Приємно також було, що тут в одній із головних ролей Karl Glusman, який зіграв у фільмі Гаспара Ное Love, який я теж дуже люблю.

  

• серіал Sharp Objects - давно, дуже давно хотіла подивитися його, але щось не склалося. Нарешті я виправила це неподобство, бо читала писхологічну книжку, про яку буде теж у цьому листі, і там автор згадав це шоу. Тоді я подумала: “Ну всеее, пора!” А ще, звісно, тому, що тут Amy Adams і тому, що вона грає журналістку. By the way, тут такий strong американський акцент, що деякі діалоги я перемотувала по кілька разів.

  

• серіал Love&Death - тут без ніяких причин. Просто улюблена блогерка, що живе у Берліні, написала якось про нього у підбірці до Геловіну. Я люблю Елізабет Олсен, тому і дивилася. З американським акцентом тут усе ок, майже 80% часу розуміла героїв на слух. Вмикала субтитри лише коли була юридична термінологія.

• серіал Disclaimer - серіал, що навпаки не варто було дивитися під час курсу. В якийсь момент моя викладачка порадила мені принаймні місяць дивитися усе лише з американським акцентом, щоб мозок адаптувався, а не робив постійно mix із різних вимов. Щодо самого серіалу, то він неймовірний, хоч і дуже важкий! Режисер Alfonso Cuarón, тож слова тут зайві. Усі епізоди милувалася картинкою і продуманими деталями.

• фільм Eternety (2025) - моя знахідка завдяки перегляду фільмографії Елізабет Олсен на Вікіпедії (моє забуте хобі). Одного вечора подивилася трейлер, а вже наступного побачила, що фільм якраз іде у польському прокаті. Швидко написала подрузі і ось ми дві заплакані вийшли із кінотеатру, зовсім неочікуючи, що це буде такий глибокий фільм. Тож дуже раджу!

• фільм House of Dynamite (2025) (є на Netflix) - рекомендація від buddy. Сюжет про реальність, в якій ми уже живемо чи можемо жити найближчим часом. Не зовсім те, що хочеться додавати у список на свята, але Kathryn Bigelow знає як зачепити болючі точки і змусити дивитися до кінця цю політичну (чи не зовсім?) драму.

• фільм After the Hunt (2025) - котрий я забула згадати ще минулої розсилки за жовтень. Дивилася у кінотеатрі, теж із подругою. Режисер той, що зняв Call Me by Your Name. Фільм довгий, із насиченими інтелектуальними діалогами університетської еліти, що часом важко взагалі зрозуміти, проте мені сподобалася Джулія Робертс та деталі. Її квартира і стиль життя.

• фільм All of You (2024) - я люблю таку сумну романтику. Мені здається, що в ній найбільше життя. Ну і після Chronology of Water (2025) я передивилася фільмографію Imogen Poots, тому дуже чекала цей фільм. І він себе виправдав!

Дороги

З’їздила у Познань, так, знову. Я була кілька годин, але щаслива, що все одно поїхала. Почитала в потязі книжку, пописала розсилку, сходила на заняття з англійської в улюбленій кав’ярні Untitled, побула сама з собою, найкраща компанія.

А потім був листопадовий Берлін наодинці. Про що я писала у попередньому листі. Скажу лише, що Берлін для мене - це always a good idea. Бо тут є стільки місць, в які я хочу повертатися і повертатися. Вже мрію написати про них окремий лист.

Книги

• книга “Відріж себе ніжно” Максим Роменський - побачила, що цю книжку читає Юлія Кудіна і мене зачепила цитата про друзів. Тож попросила подругу вислати мені її негайно до Вроцлава.

• книга Scaffolding by Lauren Elkin - цю книгу подарувала мені Ді, коли я була у Відні. Сподобалося стільки деталей, стільки думок, співзвучних з моїми! Важко було читати про те, чого не знаю: про психоаналіз та думки Лакана. Бракувало знань про нього та його теорії, щоб зрозуміти книжку ще краще.

• нова книга Патті Смітт - Breads of Angels - побачила цю книжку в одному із останніх відео bigbooklady, запланувала купити собі у Берліні, якщо буде. Приїхала, а вона тут була на кожному кроці! Класно, що книга, котра вийшла лише 4-го листопада, вже продавалася ледь не у кожній берлінській книгарні! Що цікаво німецький переклад теж уже був. Оце швидкість! Хоч я одразу почала читати, але ще в процесі. Сподіваюся напишу свою думку у листі про знахідки грудня.

Музика

Тут все просто, як завжди. Chance Pena не приїхав до Берліна, зате випустив дві нові пісні. Ось ця простооооо на повторі:

А ця в дусі Chance, ну і кліп - тут є все, за що я люблю цього хлопця:

Альбом Девіда Кушнера Dichotomy - після того, як я відкрила для себе цього хлопця на розгріві у Тома Оделла, наступні тижні провела із його голосом у моїх навушниках дорогою у садок за малим.

Важливе

• знову піти в терапію. Мені вже дуже давно це було потрібно. Довго шукала підходящу спеціалістку і здається нарешті знайшла. Проте після грудневих подій поки не знаю чи вийде продовжувати. Тож побажаю собі у 2026-му мати ресурси повернутися до терапії знову.

• у кінці листопада пішла на свій перший курс від Projector Institute. Бажаю собі сил, витримки і успіху. І дякую, що є люди, які вірять в мене. А вже за кілька тижнів потому, як я почну вчитися, виявиться, що це було найкраще рішення за останній час.

Як то кажуть - to be continued…